- почавлений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до почавити 1). || поча́влено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
почавлений
Смотреть что такое "почавлений" в других словарях:
почавлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
почавленість — ності, ж. Стан і якість за знач. почавлений … Український тлумачний словник
